ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ ПОНЯТЬ У ДОШКІЛЬНИКІВ

Стаття присвячена проблемі логіко-математичного розвитку дошкільників, розкриті ефективні форми, методи та засоби формування логіко-математичний понять у дітей 5-6 років.

Ключові слова: логіко-математичний розвиток, логічні операції поняття “готовність до школи”. Програма передбачає: створення сприятливих умов для особистісного становлення творчої самореалізації кожної дитини та формування у неї життєвої компетентності. Це передбачає поступовий перехід від навчально-дисциплінарної моделі освіти до особистісно-орієнтованої, яка спрямована на організацію „повноцінної життєдіяльності самої дитини як її активного суб’єкта” .

У завданнях з логіко-математичного розвитку традиційний математичний аспект знань поєднаний з логічним. Можливість і доцільність поєднання логічного та математичного аспектів були предметом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема, як одне з основних завдань, що мають розв’язуватися в дошкільному віці, визнано перехід від конкретних емпіричних знань до понять наукового характеру. За основу введення таких понять беруться різні математичні та логічні дії.

У наукових дослідженнях доведено спроможність дітей старшого дошкільного віку розуміти нескладні за змістом наукові поняття Л. Виготський, П. Гальперин, Є. Кабанова-Меллер, З. Калмикова, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, С. Рубінштейн, Н. Тализіна, А. Усова, виявлені суттєві зв’язки дійсності, які є доступними дошкільникам у предметно-чуттєвій пізнавальній діяльності (Л. Венгре, О. Запорожец), генезу поняття «число» й особливості усвідомлення дітьми числових абстракцій (М. Вовчик-Блакитна, П. Гальперін, В. Давидов, Г. Костюк); розроблено найоптимальніші форми і методи навчання дошкільників (Л. Артемова, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Грама, Е. Карпова).

Н. І. Баглаєва, дає визначення дефініціям «логіко-математичний розвиток» і «логіко-математична компетентність», які покладено в основу змістових ліній Базового компоненту дошкільної освіти та детально висвітлені у Коментарі до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Логіко-математична компетентність старшого дошкільника характеризується цілим комплексом умінь. Зокрема, дитина:

- чисельністю;

- вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час, здійснює найпростіші усні обчислення, розв’язує арифметичні та логічні задачі;

- виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності; прагне знаходити свої шляхи розв’язання завдань, самостійно виводить нові знання із засвоєного;

- уміє розмірковувати, обґрунтовувати, доводити й відстоювати правильність свого міркування;

- правильно користується виразами, що означають положення предметів у просторі, вказує напрямки, пов’язані з орієнтацією у часі;

- довільно, у потрібний момент, відтворює знання, легко й швидко використовує їх у різних життєвих ситуаціях, проявляє у різних формах активності .

Для успішного формування логіко-математичний понять та ефективного розвитку розумових здібностей дітей старшого дошкільного віку необхідно розробити цілісний комплекс завдань, дидактичних ігор і вправ з формування та розвитку кожного поняття у процесі пізнавальної діяльності дитини з визначенням часу їх проведення і місця в режимі ДНЗ.

Даний комплекс складається з урахуванням складності й обсягу навчального матеріалу, вікових та індивідуальних особливостей дітей старшої групи. Він передбачає формувальні, закріплюючі та контрольні заняття, розвивальні ігри з розширення й узагальнення знань, продуктивні і репродуктивні вправи на розвиток предметних і розумових дій, завдання для самостійної та індивідуальної роботи дітей. Відповідно до цього змісту доцільно планувати та розробляти дидактичний матеріал для роботи з дітьми. Враховуючи принципи побудови навчально-виховного процесу, його дидактичну логіку вихователі пропонують завдання, які передбачають:

1) поступове ускладнення матеріалу;

2) узгодження нового матеріалу з раніше вивченим;

3) систематичне повторення вже знайомого навчального матеріалу з метою його міцного і повного засвоєння;

4) відповідність навчального матеріалу певній навчальній темі;

5) поєднання з іншими видами діяльності (інтегрованість);

6) самостійне і творче використання вивченого матеріалу дітьми з обов’язковим промовлянням власних думок у вигляді міркувань та умовиводів.

Робота зі старшими дошкільниками з формування логіко-математичний понять передбачає систематичність, цілеспрямованість і має здійснюватися з опорою на ті види діяльності, які найбільше сприяють розумовому розвитку дитини. Зрозуміло, що головна роль на заняттях відводиться розвитку дітей, тому заняття не замінюються ніяким іншим видом діяльності, навіть грою, особливо у старшому дошкільному віці, оскільки для переходу дитини від одного виду провідної діяльності до іншого необхідне формування певного рівня готовності. Ігрова діяльність на заняттях у старшому дошкільному віці не повинна займати більшу частину заняття, навіть у тому випадку, коли ігри добираються на закріплення навчального матеріалу і забезпечують математичну підготовку дитини. Головним засобом організації навчання старших дошкільників є пізнавальні завдання і вправи з формування, закріплення та розширення знань, а також проблемні завдання, що сприяють розвитку навичок використання отриманих знань у нових практичних умовах. Крім того, розроблені спеціальні проблемні ситуації дидактичні вправи-таблиці, спрямовують увагу дітей на розв’язання різноманітних логіко-математичних завдань та розвивають їх кмітливість. Діти вчаться міркувати, доводити свою думку, обґрунтовувати її, робити висновки. Самостійне придумування розповідей за картинками надає простору дитячій уяві, сприяє розвитку мови, мислення. Наприклад, дітям пропонують розглянути картинки і встановити послідовність явищ: що було спочатку, а що потім, розташувати номери у кружечках відповідно до послідовності дій, скласти невеличку розповідь.

Вихователь має бути добре обізнаним з математичними і логічними операціями, якими мають опанувати діти дошкільного віку.
Математичні операції: операції з множинами, величинами, фігурами, орієнтація у просторі, лічба, операції з числами, обчислювання, вимірювання.
Логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, класифікація, доведення, серіація, причинно – наслідкові зв’язки, узагальнення, абстрагування.
Логічний і математичний компоненти взаємозалежні оскільки математичні знання засвоюються за допомогою логічних прийомів. Тільки правильно організована діяльність дітей і вихователя в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко – математичного розвитку дітей. Бо кожне логіко – математичне поняття і уміння формується поступово, поетапно на основі виконання математичних і логічних операцій, доступних конкретній групі дітей. Тому, в роботі з логіко – математичного розвитку вихованців, необхідно враховувати послідовність засвоєння ними логічних операцій.
Більша частина математичних операцій здійснюється в кожній віковій групі. Головне при їх виконанні враховувати вікові можливості (послідовність засвоєння логічних операцій) та додержуватись дидактичних принципів: поетапності, послідовності, системності, доступності. Наприклад, ознайомлення з трикутником доцільно проводити в середній групі, а не в молодшій, адже дітям молодшої групи ще недоступні такі логічні операції як доведення та поняття зв’язку.
Забезпечує виконання всіх принципів дидактики в процесі організації логіко-математичного розвитку дітей, додержання певних алгоритмів.
Алгоритм – це точне прописання послідовності дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.


Алгоритм формування у дошкільнят уявлень про множини і числа.
1. Навчання оперувати поняттями «один», «багато»;
2. Порівняння груп предметів, оперування поняттями «багато», «мало», «один»;
3. Навчання прийому накладання і порівняння таким чином множин рівнозначної потужності, введення понять «стільки ж скільки», «порівну»;
4. Порівняння множин різних потужностей способом накладання. Визначення чого більше, чого менше, чому;
5. Ознайомлення з порівнянням множин способом прикладання;
6. Уточнення як можна зрівняти множини (прибрати зайвий предмет, або добавити ще один у меншу множину);
7. Лічба предметів в рівно потужних множинах, закріплення понять «стільки ж скільки», «порівну»;
8. Добавити предмет до однієї з рівно потужних множин і порівняти множини;
9. Дати дітям зразок лічби утвореної множини, виділяючи голосом нове число, підкреслити, що утворилося нове число;
10. Уточнити як отримали нове число;
11. Порівняти нове число із попереднім;
12. Повторити з дітьми лічбу до нового числа.
Алгоритм навчання порядковій лічбі.
1. Виставити 5 однакових предметів, запропонувати порахувати;
2. Замінити перший предмет і запитати котрий цей предмет;
3. Таким же чином познайомити дітей з іншими числівниками: другий, третій, четвертий, п’ятий;
4. Вправляти в порядковій лічбі на різних предметах;
5. Показати зв'язок кількісної і порядкової лічби.
Алгоритм знайомства з геометричними фігурами.
1. Показати геометричну фігуру і назвати її;
2. Запропонувати дітям назвати фігуру;
3. Запропонувати знайти таку фігуру серед інших фігур;
4. Обстежити фігуру за допомогою усіх аналізаторів;
5. Назвати ознаки геометричної фігури;
6. Порівняти її з іншою, вже знайомою фігурою;
7. Виконати практичні дії з цією фігурою (представленою у різних розмірах і кольорах).
Значний розвивальний ефект мають ігри із запереченням. Зразок гри із запереченнями: На цьому кораблі попливуть у подорож де-які з цих «геометричних чоловічків”, їх прийшли проводжати у далеку путь усі родичі. Хто ж з них попливе на кораблі? Щоб визначити це, треба звернути увагу на ось ці «закодовані» позначення. То які чоловічки мають зайняти свої місця на кораблі? (не круглі і не жовті). Такі фігури є у вас на столах, відберіть ті, що можуть бути на цьому кораблі і покладіть їх перед собою, щоб чоловічки побачили, чи вгадали ви хто з них відправиться у подорож на кораблі.
На основі логіко – математичних ігор побудована інноваційна педагогічна технологія курс «Логіки світу» І. Стеценко.
В роботі з логіко – математичного розвитку дошкільнят важливо, щоб кожна гра приносила дітям не тільки радість і задоволення, а ще й користь. Щоб граючись вони розвивались і навчались.